Пракаментаваў сенняшнія вобшукі для Еўрарадыё.

Шкада толькі мізэрная частка камента ўвайшла ў матэрыял. Я лічу, што справа аб спаленым білборде – толькі нагода для прэсінгу. Мусара выдатна ведаюць, што тыя, у каго сення рабіліся вобшукі, не маюць да гэтага ніякага дачынення. Сапраўдных прычын хвалі вобшукаў две:
1. Трэба запалохаць анархістаў, якія не прымаюць удзела ў акцыянізме і падпалах. Прадэманстраваць, што “вы ўсе пад калпаком, незалежна ад таго, чым займаецеся”. Прэсануць людзей за ўдзел у трывалых і паспяховых анарха-ініцыятывах.
2. Нанесці прэвентыўны ўдар перад магчымай восеньскай хвалей пратэстаў.

Яшчэ журналісты запыталіся ў мяне “ну і што будзе далей”? Ды нічога не будзе. Рэпрэсіямі нас не запужаць, да іх даўно прывыклі. Будзем рабіць сваю справу, як і рабілі.

https://euroradio.fm/peratrus-u-dyrektarki-ekadom-geta-kab-anarhisty-ne-rasslablyalisya

Інтэрвью з Сакратам

З былымі зэкамі хутка знаходзіш агульную мову, таму інтэрв’ю ў іх браць проста 🙂 Чытайце нашую размову з расейскім экс-палітзняволеным Аляксеем Сутугай роўна за дзень як яго і яшчэ 15 анархістаў затрымалі маскі-шоў у Баранавічах.
 
Дзякуй Aksana Kolb за навучанне і падказкі!

Границы дозволенного в политике – борьба контекстов

Сравнение политических режимов в Беларуси и странах Запада уже давно стало одним из любимых занятий политических активистов. Все любят повторять, как хорошо у них и как плохо у нас. Действительно, тот факт, что в странах Западной Европы и США уровень политических свобод гораздо больше нежели в авторитарных странах постсовка, не подлегает сомнению. Однако за некритичной идеализацией либерально-демократических режимов часто не замечают, что государство в них охраняет свою власть не менее тщательно, чем у нас, разве что делает это другими способами.

В этой статье, опубликованной первоначально в газете “Новы час”, я постарался сравнить отношение государства к политическому насилию у нас и в либерально-демократических режимах, не впадая в идеализацию “свободного запада” – с одной стороны и в рашатудеевство (“а в америке негров линчуют!”) – с другой.

https://avtonom.org/author_columns/granicy-dozvolennogo-v-politike-borba-kontekstov

Першы на маей памяці грунтоўны рэпартаж Белсату пра паранармальныя з’явы ў Беларусі. Праўда, дарма фрыкаватага “экстрасэнса” прыцягнулі. З большай колькасцю экспертаў (хай нават і энтузіастаў) было б цікавей. Спадзяюся, працяг будзе.

 

Такой разный Запад

Сегодня достаточно интересная годовщина, которую не многие вспомнят. 8 лет назад в Минске прошла акция анархистов против совместных беларуско-российских учений “Запад-2009”. Около 25 человек прошли мимо здания Генштаба с кричалками и фаерами, порисовали на близлежащих стенах, повесили на забор транспарант и закинули на ступеньки Генштаба дымовую шашку. Ничего не сломали вроде, никого не побили.

Однако это не помешало мусорам возбудить по факту несанкционированного шествия уголовное дело по ст. 339 ч. 2 (Злостное хулиганство). Именно этот эпизод стал основным в моем обвинении на суде 2011 года. Что только нам не накидывал прокурор: перекрытие движения по проезжей части, дезорганизацию работы Генерального штаба (!) ну и, конечно, вездесущий “особый цинизм”, куда без него. Я по обвинению проходил организатором: “собрал участников с помощью е-мэйла, раздал присутствующим маски, провел инструктаж…”.

Однако самое интересное не это. Сейчас только ленивый не пишет и не говорит о текущих военных учениях Беларуси и РФ “Запад-2017”. А тогда, в 2009-м году, всем было наплевать. Не было и одной десятой того ажиотажа, который поднялся вокруг учений сейчас. И анархисты стали практически единственными кто всерьез поднял голос против милитаристских игрищ с восточным соседом. Нет, конечно, можно сказать, что до Крыма и Донбасса ситуация была совсем другой, и никто не думал и тому подобное… Но факт остается фактом.

 

Пракуратура падала голас

А я працягваю юрыдычную цягамоціну з нагоды збіцця і затрымання 25-га сакавіка. Нядаўна атрымаў вельмі нечаканы дакумент. Як вы ведаеце, Следчы камітэт мне адмовіў у узбуджэнні крымінальнай справы на АМАПаўцаў. А пракуратура, вось, гэтую адмову адмяніла. Такім чынам, праверка працягваецца.
 
Канешне асаблівых ілюзій, што быкоў прыцягнуць да адказнасці, у мяне няма, але цікава, як сістэма спрабуе стварыць ілюзію аб’ектыўнасці і законнасці, нібыта розныя яе рукі дзейнічаюць незалежна. Паглядзім што будзе.


Усе ведаюць, што ў нас у стране чарговая “лібералізацыя” і “нармалізацыя адносін з Захадам”. А каб нармалізацыя гэта адбывалася на больш спрыяльных для Лукашэнкі ўмовах, улады ўзялі ў закладнікі новага палітвязня – Ігара Комліка. Ягоны лёс зараз, відаць, больш залежыць ад знешніх фактараў, чым ад унутраных.

Аб гэтым мой камент сайту palitviazni.info

https://palitviazni.info/naviny/2017/09/23356

Путешествие с Жириновским/ Tripping with Zhirinovskiy

[ENGLISH FOLLOWS]

От просмотра документалистики редко получаешь искреннее эстетическое удовольствие. Но от этого фильма я реально заторчал. “Путешествие с Жириновским” – 40-минутная документалка о путешествии сабжа по Волге в 1994 году в рамках предвыборной кампании. Воплощение атмосферы олигархической демократии, блеск и нищета расеюшки, квинтэссенция Русского Духа, незримо парящего над всем происходящим на экране не отпускают ни на минуту. А тем, кто увлекается 90-ми, этот фильм просто категорически рекомендован.

Наслаждайтесь

 

_______________

Tripping with Zhirinovskiy

A documentary about a trip down Volga by Russian right-wing politician Vladimir Zhirinovskiy. The atmosphere of Russian’s 90-s is conveyed excellently. I strongly advice this movie to everyone who wants to understand what Russia lives with and why its people and government behave like that.

https://www.youtube.com/watch?v=xvrMUlOR76w

Калі ў сям’і расце маленькі анархіст

Далласский клуб покупателей

Чалавек на мяжы жыцці і смерці. Барацьба Волі з хваробай. Страх, адчай і, урэшце, перамога. А яшчэ ў фільме шмат цікавых дэталей з побыту Тэхасу 80-х.

Атрымаў шмат узнагарод, у тым ліку Галівудскага кінафестываля. Раю.