Entries from October 2017 ↓

З палітвязня Міхаіла Жамчужнага апошні час здзекваюцца мусара: акрамя звычных ужо ШІЗА і ПКТ на яго ўжо двойчы (!) пачыналі і спынялі вытворчасць па адпраўке на турэмны рэжым (крытую). Аб прычынах такой “гульні” – мой каментар Радыё Рацыя.

У дагонку: яшчэ адной прычынай такіх паводзінаў адміністрацыі можа быць жаданне ўвесь час трымаць вязня ў няпэўнасці і трывозе.

https://www.racyja.com/hramadstva/chamu-zhamchuzhnaga-peradumali-sudzits/

Зачем нам навязывают пассивность и конформизм

Страх перед переменами, боязнь революций и Майданов, знаменитое беларуское “можа так і трэба” – откуда это в нас? Ответ прост: выращено и взлелеяно СМИ, системой образования и всеми щупальцами государственной власти. От нас не просто хотят, чтобы мы плыли по течению – нам это активно навязывают.

 
Этому и посвящена моя небольшая заметка.
 
Благодарю за перевод Татьяну Кульбакину!

 

Скажи мне кто твой враг, и я скажу, кто ты

Дело регнумовцев – трёх пророссийских журналистов, задержанных в Беларуси за разжигание национальной розни, передано в суд.

Еще накануне задержания сайт «Регнум» подвергся блокировке. Самих же журналистов, де-факто, упаковали в тюрьму за высказывания: мерзкие, вредные, шовинистические, но всего лишь высказывания. Сегодня, когда близится развязка – суд и приговор беларуского государства над глашатаями «русского мира», важно еще раз подумать, против кого нужно воевать беларусам в первую очередь: против Лукашенко или против Путина? И насколько этично, разумно и дальновидно, брать в «родную» диктатуру в союзники против русского мира?

Первоначально статья публиковалась в газете «Новы час». Благодарю за перевод Татьяну Кульбакину!

https://avtonom.org/author_columns/skazhi-mne-kto-tvoy-vrag-i-ya-skazhu-kto-ty

Фарбы на Тут.бай

Нечакана, знайшоў на тут.бай рэпартаж аб прэзентацыі ў Магілёве (https://news.tut.by/culture/563734.html). Дзякуй Уладзіміру Лапцэвічу што не пабаяўся прыйсці і нават напісаць аб тым што пачуў і пабачыў 🙂

Нагадаю, калі хто не памятае, кнігу “Фарбы паралельнага свету” можна купіць:

Мінск:
– Кнігарня “Логвінаў”. Праспект Незалежнасці, 37а
– Сядзіба БНФ. Вуліца Чарнышэўскага, 3.

Киев:
– Центр Визуальной культуры VCRC (ул.Глубочицкая, 44, 2 этаж). Купить книгу там можно с 14.00 до 20.00 каждый день кроме понедельника.

Москва:
– Московская открытая библиотека https://vk.com/mob_lib (нужно писать в личку)

Санкт-Петербург:
– Ольга Полякова – https://vk.com/o.polyakova (также пишем в личку)

Пост-правда в крытой

Влияние масс-медиа, особенно построенных на иезуитских концепциях пост-правды и альтернативных фактов, на людей – сама по себе интересная тема. Но когда речь идет об их влиянии на специфические закрытые коллективы (такие как тюремная камера) – это порядок более запутанный психологический клубок с куда более взрывоопасными последствиями. О личном опыте влияния медийных технологий пост-правды на людские умы – в моем тексте, который публиковался в ФБ полгода назад на беларуском языке.

https://avtonom.org/author_columns/post-pravda-v-krytoy

Трохі аб праблемах мужчын

Цікавая падборка фактаў, на якія мала хто з гендарных даследчыкаў\барацьбітаў звяртае ўвагу.
Акрамя напісанага там, варта адзначыць, што у мужчын у 2 разы большая верагоднасць стаць ахвярай гвалтоўнага злачынства (акрамя згвалтавання), што 4 з 5 бяздомных – мужчыны, што амаль ва ўсіх краінах працягласць жыцця жанчын на 10-12 гадоў большая чым у мужчын. І многае-многае іншае.

Кажу гэта не для таго каб абясцэніць праблемы жанчын (якіх больш чым дастаткова), а для таго каб за мантрамі пра “мужчынское дамінаванне” і “патрыяхрат” мы не забываліся бачыць нязручныя, але адтаго не менш важныя факты.

https://citydog.by/post/mems-mans/

Насамрэч нічога дзіўнага. Дагэтуль здзіўляюсь, як ідэі неанацызма знаходзяць сваіх прыхільнікаў у глабалізаваным, мультыкультурным, рухомым і плюралістычным свеце.
 

Так адбывалася першапачатковае накапленне капіталу і ствараўся падмурак багаццяў сенняшніх гаспадароў свету.

І калі ў наступны раз вам пачнуць казаць пра прагэрсіўнасць капіталізма і пра тое, што альтэрнатыў яму няма, проста пакажыце ім гэтае фота.

Дзіцёнак-шахтёр. ЗША, 1910 год.

Алкоголь, как средство контроля

Большую работу для нас в свое время сделали Фуко, Грамши, и прочие интеллектуалы, распознав, что корни контроля элит над населением простираются куда дальше примитивных взаимоотношений базиса-надстройки: эксплуатации на рабочем месте и политических репрессий. Распознавание тонких механизмов, как мицелий, пронизывающих наше общество, невидных глазу, но оттого не менее прочных, тоже чрезвычайно важно. Это позволяет выстраивать более эффективное сопротивление и адекватную революционную тактику. Такие механизмы часто маскируются под традиции, культуру, невинный способ времяпрепровождения, но суть их куда в реальности серьёзней.

Об одном из них — привычке к регулярному употреблению алкоголя, мой небольшой аналитический текст, первоначально опубликованный в Новом Часе и переведённый Татьяной Кульбакиной.

https://avtonom.org/author_columns/alkogol-kak-sredstvo-kontrolya

Разня заточкай па-шклоўскі – аналіз

Хто яшчэ не ведае, Казакевіч (той самы “маньяк з бензапілой”) нібыта паспрабаваў у Шклоўскай калоніі напасці на кантралёра, за што на яго была заведзеная крымінальная справа за спробу забойства і зараз яму пагражае смяротная кара.

Вырашыў звярнуцца да гэтага выпадку па двух прычынах: па-першае, у свой час я каментаваў пасадку Казакевіча, і казаў, што, калі яго не будуць мэтанакіравана чапаць, хутчэй за ўсе ён будзе звычайным зэкам (http://naviny.by/article/20170224/1487940379-budet-obychnym-zekom-chto-mozhet-zhdat-kazakevicha-v-kolonii), па-другое, напад той адбыўся ў бараку ШІЗА\ПКТ шклоўскай калоніі (ПК-17), дзе я прасядзеў у свой час каля 8 месяцаў. Тое месца і яго парадкі я даволі добра ведаю.

ЧЫТАЦЬ ДАЛЕЙ>