Андрэй Мукавозчык (СБшны “журналіст”) аб групе падтрымцы Марынай Золатавай: “собралась толпа непонятных “блогеров и блогерок”.

Лол, Андруха, у гэтых “непонятных блогеров” каментары збіраюць больш лайкаў, чым твае артыкулы – праглядаў.

Абавязкова пакажыце гэта сваім бацькам, дзядулям і бабулям, суседзям і іх сябрам, калі яны яшчэ вераць БТ.
Відэа прадстаўленае тэлеграм-каналам Nexta (@nexta_tv)

Сёння ў Мінску

Людзей не выпускаюць праз галоўны ўваход гандлёвага цэнтру, таму што на праспекце САМ ЛУКАШЭНКА з сынам катаюцца на роліках. (via @belamova)
 
Што магу сказаць, наўрацці хаця б 1\10 з гэтых людзей хоць раз у жыцці наведала акцыі пратэсту, паўставала супраць начальства на працы, удзельнічала ў палітыцы наўпрост. Так што цярпіце. Стойце з з сумкамі і з дзецьмі, пакуль пахан набегаецца пад прыглядам снайпераў і ціхароў. Вашыя справы пачакаюць. Вашыя жыцці пачакаюць – Пахан адпачывае. Ну сапраўды – што вам, больш за ўсіх трэба? Паўгадзінкі (гадзінку, дзве, тры) можа і пастаяць. Вы ж не апазіцыя, не “бузотёры”.
 
Адно што не магу зразумець у гэтай сітуацыі, гэта што ў галаве ў Лукашэнка. Любому чалавеку хочацца каб яго цанілі, любілі, паважалі. Нават самаму агіднаму дыктатару хочацца, каб яго не толькі баяліся. Псіхічна здаровы чалавек згарэў бы з сораму ў такой сітуацыі а не давіў усмешку на камеры, ганяючы на роліках. Любому было б агідна ад паразумення таго, што яго (і ягонага сына) пасля гэтага тысячы людзей пачнуць яшчэ болей ненавідзець, праклінаць і злобна кпіць, хай і на кухнях. А гэтаму хоць бы што. Ці ўжо страх зацьміў усе астатнія пачуцці?
 

Про удобство и кто кого поимел

Долго собирался с мыслями, чтобы прокомментировать реакцию государственных СМИ на посадки тутбая и белапана. Все больше читал других, отслеживал кого посадили-выпустили, давал советы тем, кто в группе риска, анализировал про у себя в голове.

Если кто забыл, сотрудник СБ Дмитрий Крят назвал задержанных журналисток “удобными в быту дамами”, которых “более чем поимел” их работодатель. Совбелка опубликовала тошнотворный пасквиль о задержанных, глумливо кривляясь, мол, “и поделом!” и назвав политические репрессии “делом о банальной краже”. А на самих обысках присутствовало СТВ и телеканал “Беларусь-1”, готовые, как всегда, по первому зову, вылизать ментам и следственному комитету везде, где потребуется.

Бросилось в глаза, как многие коллеги принялись переживать, возмущаться и парировать эти хамские выпады. Многих это задело. Понять можно: хамство всегда неприятно. Однако с логической точки зрения это возмущение абсолютно неоправдано. Люди, поймите, вы имеете дело не с жуналистами, которые высказывают противную вам точку зрения. Это не идеологические оппоненты. Это – платные пропагандисты, обслуга власти. Полноценным гражданином, журналистом, оппонентом в споре, в конце концов, может являться только тот, кто имеет собственное мнение. У пропагандистов у СБ его нет. Их мнение – это мнение начальства. Татьяна Коровенкова, Галина Уласик, станьте вы завтра главредами СБ, завтра все эти кряты, муковозчики и анонимусы из “отдела журналистских расследований” будут писать в своих статьях о вашем “высоком профессионализме”, “колоссальном опыте”, “живом таланте” и т.п. Они будут первыми поздравлять вас с днем рождения и с заискивающей улыбкой выслушивать ваши ценные указания. Даю сто, нет, тысячу процентов – так и будет.

Если у кого-нибудь есть хоть микроскопическое сомнение в этом – вспомните, когда последний раз СБ выступало с критикой власти. Когда она давала слово ее противникам. А это то, что любые СМИ любой нормальной страны делают регулярно. Это то, для чего они. во многом. и существуют.

Они несамостоятельны. Они – орудие. Они – никто. Поэтому не следует на них обижаться и тем более злиться. Вы ведь не злитесь на собаку, которая вас облаяла на улице? Вы злитесь на хозяина, который оставил ее без поводка. Так же и здесь.

Вообще хочу заметить что вся эта ситуация, бесспорно, накидала СБ и БелТе столько просмотров, сколько никогда ранее, равно как и прибавила известности их авторам. Я уже третий год варюсь в журналистской жизни, и знать не знал кто такая Ирина Акулович, кто такой Дмитрий Крят. Калинкину – знаю. Коровенкову – знаю. Быковского – знаю. А этих нет. Мне кажется, это исчерпывающе характеризует ситуацию.

Поэтому не расстраивайтесь и продолжайте в том же духе. То, что на вас ополчилась вся государственная машина, говорит о том, что вы все делаете правильно. Она ополчается только на сильных, на тех, кто имеет свое мнение. И у нее всегда будет свора шакалов, готовая поддакнуть и оправдать любое ее действие. А тебе, Дмитрий Крят, которого я бы с радостью не знал еще столько же, скажу так: “удобная в быту дама” – так называй своих колежанок по СБ если им это нравится. Или свою маму.

Нечысць сярод нас

Спадзяюся Якубовічу яшчэ прыйдзецца паліраваць да блеску алюмініевыя кружкі, гаўкаць хорам “ЗДРАСТЕ ГРАЖДАНІН НАЧАЛЬНІК” і бегаць з матрасам і баўламі у руках па калідорах і лесвіцах пад пінкі і мацюкі вертухаеў.

Ну а ў астатнім нічога дзіўнага. “Савет” гэты – зброд з нечысці і вылюдкаў якая прадала душу Левіяфану. Дзясяткі тысяч беларусаў, якія перасядзелі ў СТ-8 і іх родныя ужо вас праклялі завочна, не сумнявайцеся.

https://news.tut.by/society/595980.html?#tw&crnd=21524&crnd=33592

Даічы Йошыда

У беларускіх турмах сядзяць без віны не толькі палітвязні. Вось вам класічны прыклад таго як бяздушная, бесчалавечная сістэма “правасуддзя” зламала лёс чалавеку з іншай краіны. Ад верху да нізу ўсей гэтай сістэмы не знайшлося ніводнага чалавека які б узяў на сябе адказнасць і праявіў бы хоць трошкі чалавечнасці. Выпадак з Даічы Йошыда гэта ў адной асобе сімптом, дыягназ і прысуд дзяржаўнаму Левіяфану.

Калі можаце – напішыце яму ліст.

http://kyky.org/pain/yaponets-v-belaruskoy-tyurme-ne-pytaytes-pobyvat-v-belarusi-dazhe-tranzitom-vas-pohityat

Усё што вам трэба ведаць пра дзейнасць папоў у турме

“Перад службай да мяне падышлі некалькі чалавек, сказалі: «Мы з «пакрыўджаных». Як нам сябе паводзіць?». Я сказаў: вы ж ведаеце закон, станавіцеся ў канец чаргі, каб нікога не бянтэжыць, і ўсё.”
 
“Галоўнае трымаць іерархію — гэтыя «апушчаныя» звычайна ўсё ведаюць і самі ідуць да мошчаў ці чашы альбо на споведзь апошнімі.”
 
Потым той жа святар ніжэй кажа, што “перад Богам усе роўныя”, але пасля гэтых цытат гучыць не надта пераканаўча.
 
Як тут не ўзгадаць ніцшаўскае “гледзячы на тое, як яны вераць у Бога, хочацца ўвераваць у чорта”. Як бачым, светапогляд у мусароў і ў папоў прыкладна аднолькавы. Галоўнае трымаць іерархію. Не дзіва, працуюць у адной звязке.
 
 

Аляксей Шпілеўскі, юрыст “Советской Белоруссіі”, які абараняў Мукавозчыка на ўчорашнім судзе.

Хто б сумняваўся…

Яшчэ адна добрая справаздача пра судовае разбіральніцтва з Саўбелкай.

http://novychas.by/hramadstva/jak-prahodzila-bojka-zlosnaha-hulihana-dzjadka-z

Суд з Саўбелкай – фінал/ Cуд с Совбелкой – финал

[ПО-РУССКИ НИЖЕ]

Суд з Саўбелкай – фінал

Рашэнне чаканае. У задавальненні позвы адмовілі. Матывіроўка: сведчанні, што апублікаваныя пра мяне, хоць і хлуслівыя, але мяне не ганьбяць бо я… (увага) быў асуджаны за хуліганства!

Атрымліваецца, калі цябе раз у жыцці асудзілі за хуліганства, то зараз пра цябе можна пісаць што ты гвалтаўнік, забойца, вайсковы злачынца і гэтак далей?

Плюсам гэтага суду бачу тое, што дзяржпрапагандысты шчэ раз паказалі, хто яны есць: даволі недалёкія людзі без гонару і прынцыпаў. Мукавозык пераблытаў судовае выступленне з паперамараннем ў Саўбелцы і 80% свайго выступу прысвяціў таму што я – неправільны анархіст, які адрокся ад анархізма (ЛОЛШТО?), сваекарысны, эгаістычны, меркантыльны тып, і таму ніякі, нават самы хлуслівы артыкул мяне абразіць не можа.
Пры гэтым у яго нават не хапіла смеласці прызнаць, што ён выкінуў у інфапрастору заведама няверную інфу, не праверыўшы яе. Бо прывык, што дзяржбалбатунам усё сходзіць з рук.

Як праходзіў працэс, і што казалі абодва бакі, чытайце на Вясне: http://spring96.org/be/news/87726

Дзякуй таксама Радыё Свабода і Новаму Часу за ўдзел.

_______

Суд с Совбелкой: финал

Решение ожидаемое. В удовлетворении иска отказано. Мотивировка: сведения, которые опубликованы про меня, хоть и неправдивые, но не умаляют моей чести и достоинства, так как я … (внимание) был осужден за хулиганство!

Получается, если тебя один раз в жизни осудили за хулиганство, то теперь про тебя можно писать, что ты поджигатель, насильник, убийца, военный преступник и т.д.?

Плюсом этого суда вижу то, что госпропагандисты еще раз показали, кто они есть: довольно недалекие люди без чести и принципов. Муковозчик перепутал судебное выступление с бумагомаранием в Совбелке и 80% речи посвятил тому, что я – неправильный анархист, который отрекся от анархизма (ЛОЛШТО?), своекорыстный, эгоистичный, меркантильный тип, и потому никакая, даже самая лживая статья меня оскорбить не может. При этом у него даже не хватило смелости признать, что он выкинул в информационное пространство заведомо неверную информацию, не проверив ее. Потому что привык, что госболтунам всё сходит с рук.


Как проходил процесс и что говорили обе стороны, читайте на Весне: http://spring96.org/ru/news/87735